Роль методичної роботи в підвищенні рівня професійної підготовки вчителя

      Якість навчально-виховного процесу в ліцеї, його результати певною мірою залежать від вчителя, його теоретичної підготовки, педагогічної та методичної майстерності.

     Методичну роботу в ліцеї слід розглядати як цілісну систему підвищення науково-теоретичного і загальнокультурного рівня вчителя, психолого-педагогічної підготовки і професійної майстерності педагогів.    У процесі методичної роботи здійснюється підвищення наукового рівня вчителя, його підготовка до засвоєння змісту нових програм і технологій їх реалізації, постійне ознайомлення з досягненнями психолого-педагогічних дисциплін  методик викладання, вивчення та впровадження в шкільну практику передового педагогічного досвіду, творче виконання перевірених рекомендацій, збагачення новими, прогресивними й досконалими методами і засобами навчання, вдосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги в теорії та практичній діяльності.     Новий зміст освіти, освоєння нових навчальних програм, створення авторських програм, введення нетрадиційних дисциплін, пошук оригінальних методик викладання – усе це спонукає вчителя ліцею до творчої, дослідницької роботи.     Тому дуже цінною в науково-методичній роботі вчителів нашого закладу є орієнтація вчителів на творчість, на організацію дослідницької, науково-пошукової роботи, на пошуки ще досконаліших педагогічних технологій.     Усі ж зусилля дирекції зосереджені на наданні реальної допомоги педагогічним працівникам, молодим педагогам у підвищенні їхньої професійної майстерності, створенні творчої атмосфери, морально-психологічного клімату, який поліпшував би умови для пошуку кращих технологій навчання.

I.Загальні положення

Завдання науково-методичної роботи в ліцеї:

•  систематичне підвищення педагогічної майстерності, методичного і наукового рівня вчителів, психологічної підготовки;
•  пошук, розробка й апробація нового змісту освіти і виховання дітей, методів і форм його реалізації
•  збагачення вчителів новими, прогресивними методами та забезпечення засобами навчання;
•  удосконалення навичок самоосвітньої роботи вчителя, надання йому кваліфікованої допомоги в підвищенні педагогічної майстерності;
•  освоєння методики викладання нових предметів; випереджальний розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм з організацією відкритих уроків, використанням наочних посібників, ТЗН, дидактичних матеріалів;
•  систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;
•  упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду.

      У ліцеї розроблено модель управління навчально-методичною роботою, яка допомагає цілеспрямовано й якісно здійснювати діяльність усіх методичних підструктур. Науково-методична робота має певні функції. Серед них такі:

1.  Планування – основоположна функція управління системою науково-методичної роботи. Воно передбачає обґрунтування мети і завдань розвитку системи на близьку і далеку перспективи, які забезпечують її реалізацію та досягнення найкращих результатів. Згадана функція охоплює всі сторони розвитку науково-методичної роботи в їх єдності та взаємозв’язку.
2.  Організаційна функція виявляється в діяльності, пов’язаній з удосконаленням та координацією структури системи науково-методичної роботи, змісту різних напрямів діяльності ліцею. Ця функція має забезпечувати відповідність організації науково-методичної роботи новим вимогам суспільства.
3.  Діагностична функція потребує розробки інструментарію для вимірювання різних складових багатогранного й складного об’єкта – якості освіти, стану та прогнозування наслідків її вдосконалення.
4.  Прогностична функція – це особливий вид умовного передбачення, спеціальних розробок на перспективу, що має на меті підвищити ступінь наукової обґрунтованості подальшого розвитку освіти.
5.  Моделювальна функція полягає в розробці нових положень навчально-виховної роботи, у створенні та експериментальній перевірці моделей кращого педагогічного досвіду, після яких вони можуть бути використані як зразки для впровадження.
6.  Компенсаторна функція передбачає забезпечення педагогів інформацією та розвиток умінь, яких вони не набули в процесі базової фахової освіти.
7.  Відновлювальна функція має на меті актуалізувати ті знання та вміння, які після закінчення навчального закладу могли бути частково забуті або втрачені педагогами. Вона потребує подальшого розвитку із зміною характеру праці та предметної специфіки, педагогічної діяльності.
8.  Корекційна функція спрямована на усунення недоліків у діяльності педагогічних кадрів, пов’язаних із використанням застарілих методик, які вже не відповідають зрослим освітнім потребам та можливостям суспільства. Ця функція передбачає поповнення науково-методичної інформації певними відомостями з урахуванням специфіки того чи іншого регіону України.
9.  Координаційна функція забезпечує подолання дублювання паралелізму в роботі (змістового, часового чи науково-методичного характеру). Вона потребує раціонального поєднання інформаційної діяльності служб, які прямо та опосередковано впливають на теоретичний, психолого-педагогічний, адміністративний і загальнокультурний рівень педагогів.
10.  Пропагандистська функція має на меті інформування вчителів, залучення їх до активного впровадження в практику досягнень науки та кращого педагогічного досвіду, новітніх технологій, створення позитивного іміджу закладу.
11.  Контрольно-інформаційна функція полягає в створенні й підтримці стабільного зворотного зв’язку, в оцінці відповідності наслідків науково-методичної діяльності плановим завданням та нормативним вимогам. Реалізація даної функції спрямована на пошук, опрацювання, аналіз та систематизацію інформації про стан науково-методичної діяльності, здійснення зворотного зв’язку та контролю.
12.  Інтегративна функція полягає в інтеграції методичної роботи педколективу в різні сфери діяльності людини.Модель управління навчально-методичною роботою

II. Форми методичної роботи в ліцеї     

      Головним у методичній роботі є надання реальної, дієвої допомоги вчителям у процесі розвитку їхньої майстерності як сплаву професійних знань, навичок, умінь. Для підвищення ефективності функціонування системи науково-методичної роботи в навчальному закладі під час планування роботи враховували вимоги, які випливають з об’єктивних закономірностей процесів підвищення професійної компетентності вчителів:

•  практичну спрямованість;
•  науковість;
•  конкретність;
•  систематичність та системність;
•  оперативність;
•  оптимальне поєднання різних сучасних форм і методів роботи.

        Планування науково-методичної роботи здійснюється на основі діагностики (двічі на рік); аналізу інформації про стан професійної компетентності педагогів, їхніх потреб та пропозицій. Моделювання динамічної структури, змісту й форм науково-методичної роботи відбувається з урахуванням результатів аналізу, освітніх потреб суспільства.     Планування внутрішньоліцейської методичної роботи освітнього закладу охоплює різні форми роботи. Серед них:

•  традиційні: масові, групові, індивідуальні;
•  нетрадиційні.

         Форми організації методичної роботи в ліцеї доволі динамічні. Вибір конкретної з них залежить від педагогічної культури вчителів, морально-психологічного клімату в шкільному колективі, матеріально-технічних можливостей школи, інноваційної відкритості та активності вчителів і керівників школи. Схема 2 Функції системи навчально-методичної роботи

2.1. Традиційні форми методичної роботи    

2.1.1. Масові форми     

     Методичні семінари-практикуми. Орієнтовані вони на забезпечення єдності теоретичної та практичної підготовки вчителів, стимулюють їхню самоосвітню діяльність, інтеграцію в сферу педагогічних інновацій. Спрямовані на вивчення сучасних педагогічних теорій, аналіз особистого досвіду. Опрацьовані матеріали оформлюють у вигляді доповідей, рефератів.     Науково-педагогічна конференція. Організують її за підсумками роботи на певному проміжку часу або після завершення певного етапу роботи. Автори повідомлень інформують колег про результати своїх пошуків. Інші учасники мають можливість порівняти їх з результатами своєї роботи. Переконатися в ефективності запропонованих прийомів і методів. Конференція може мати урочистий, святковий характер і з заохоченням учителів за результатами дослідницької та методичної роботи, запрошення педагогів з інших шкіл, представників громадськості, науки.     Педагогічна робота – постійний орган, який розглядає кардинальні питання навчально-виховного процесу. У ліцеї вони відбуваються, як правило, нетрадиційно.     Педагогічні читання сприяють підвищенню педагогічної майстерності вчителів. Мають на меті узагальнення й поширення передового педагогічного досвіду. Їх організовують з актуальної педагогічної тематики, зокрема в школі, районі, області, країні.     

2.1.2. Групові форми    

          Методичні студії вчителів. Вони покликані забезпечити ознайомлення педколективу з новою педагогічною інформацією, передовим досвідом, сприяти впровадженню їх у навчально-виховний процес. Створюють ЛМС при методичній раді ліцею, на свої засідання вони збираються раз або двічі на чверть. Керують ними досвідчені вчителі-методисти. Зміст їхньої діяльності визначений блоком навчальних предметів, які вивчають у ліцеї, методикою їх викладання. Методичні студії обговорюють найважливіші розділи і теми нових програм та підручників, експериментальні варіанти освітніх програм; організовують відкриті уроки та виховні заходи, взаємовідвідування уроків та позаурочних заходів, предметні олімпіади, предметні тижні тощо. Особливий напрям їхньої діяльності – вивчення, узагальнення й запровадження вітчизняного та зарубіжного передового педагогічного досвіду. Цій меті підпорядковують різні форми своєї роботи, зокрема конкурси кращих методичних розробок, тематичні, науково-практичні конференції тощо.     Системність, послідовність їхньої роботи забезпечено завдяки спеціальному планові, який охоплює загальну характеристику педагогічної діяльності вчителів певного предмета, якості знань учнів, мету і завдання на навчальний рік, основні організаційно-педагогічні заходи (оформлення кабінетів, експертизу дидактичного матеріалу, затвердження текстів контрольних робіт), тематику науково-практичних доповідей, відкритих уроків, позакласних занять, форми і терміни контролю якості знань, умінь і навичок учнів.     Цікавим є звіт керівників методичних студій та творчих груп. Саме в цьому звіті подано підсумок роботи ЛМС за такими критеріями:

•  кількість вчителів-учасників ЛМС, проблеми, над якими вони працюють;
•  перемоги учнів на різних етапах предметних олімпіад та конкурсів;
•  участь вчителів у конкурсі «Вчитель року» та інших професійних конкурсах;
•  методична діяльність вчителів (участь у семінарах, конференціях, інших методичних заходах);
•  публікації у фахових виданнях;
•  громадська діяльність педагогів тощо.