Підручники для школи
 

Вплив військового конфлікту на психологічний стан дітей, презентація тут

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Метою роботи психологічної служби є сприяння психічному та психологічному здоров’ю учнів, освітнім інтересам, розкриттю індивідуальних особливостей, а також профілактика та корекція різного роду ускладнень.

 

Враховуючи специфіку та напрями діяльності Українсько-Американського ліцею, психологічна служба сприяє розвитку та збагаченню інтелектуального, творчого і духовного потенціалу учнів, визначає обдарованих та талановитих дітей, бере участь в розробці індивідуальних програм навчання та психологічної підтримки з метою максимально повного використання особистих задатків, здібностей, інтересів ліцеїстів. Психологічна служба Ліцею спрямовує діяльність, перш за все, на профілактику, вирішення задач попереджуючого характеру, запобігаючи виникненню небажаних психологічних наслідків в розвитку, діяльності, спілкуванні учнів. Можливість надавати психологічну допомогу, підвищувати психологічну культуру всіх учасників навчально-виховного процесу - це важливий крок у гуманізації освіти, з думкою про майбутнє.

 

Робота психологічної служби, уроки психології спрямовані на допомогу дитині у самопізнанні, усвідомлені своїх недоліків та переваг. Адже чим раніше людина пізнає і усвідомлює це, тим скоріше з’являється в неї потреба до саморозвитку, а саме це є однією з важливих задач Ліцею – розвинути в дитині здібності до самоаналізу, самооцінки, стимулювання та самовдосконалення. Краще розуміння себе самого допомагає розуміти  іншого, будувати сприятливі взаємовідносини з оточуючими. Ефективність навчально-виховного процесу обумовлена переходом до гуманістичної навчально-педагогічної парадигми з девізом: “Пізнання – сила”, яка передбачає відмову від одномірних бінарних структур, суб’єкт-об’єктного підходу; співпраця та взаємозбагачення всіх учасників педагогічного процесу; діалог і полілог, замість монологу вчителя, оцінювання успіхів учнів у порівнянні з його попередніми досягненнями, тощо.

 

Психологічна служба працює за традиційними напрямками та бере активну участь в роботі педагогічного колективу на всіх етапах ліцейського життя:

- створення іміджу навчального закладу;

- проведення “Дня відкритих дверей” для абітурієнтів і їх батьків;

- добір учнів до Ліцею,  діагностика та формування класів;

- під час адаптаційного періоду, коли учні знайомляться з новими вимогами, вчителями, класним колективом;

- поглиблена психологічна діагностика, що дозволяє визначити групи учнів з  різним рівнем розумового розвитку, з метою забезпечення диференціації та індивідуального підходу в навчанні, а також визначення ефективності введення нових технологій навчання та концепції виховання;

- визначення інтересів та нахилів, профорієнтування, що сприяє професійному самовизначенню ліцеїстів.

 

Кожен учень з перших днів свого навчання повинен відчути, що його допитливість визначається та заохочується, що вчитель зацікавлений в успіхах учня, що процес навчання викликає задоволення. Щоб зміст освіти не ототожнювався з учбовим матеріалом, ми ставимо перед собою завдання переміщення акценту з результату діяльності на саму діяльність, що дозволить продвинутися до змісту освіти як засобу різнобічного розвитку особистості.

 

Пріоритетним стає курс на створення для учнів можливостей займати активну позицію в навчальному процесі, не просто “засвоювати” запропонований матеріал, але пізнавати світ, вступати в активний діалог, самому шукати відповіді, не спинятися на тому, що знайдено, як на кінцевій істині.В Ліцеї створюються умови та прикладаються зусилля, спрямовані на виявлення здібностей, потреб та інтересів кожного учня, на формування цілісної особистості, яка володіє конструктивними засобами спілкування, здатна самостійно засвоювати нову інформацію, приймати ефективні рішення, відпрацьовувати відповідальне відношення до життя та освіти, формувати світоглядно-дослідницьку настанову.

 

Розроблена програма особистісного розвитку ліцеїста УАЛ обумовлена:

- соціальним замовленням суспільства відносно випускників середніх навчальних закладів;

- метою та специфікою навчального закладу;

- вимогами до особистості;

- вимогами до вмінь та здібностей;

- індивідуально-психологічними чинниками, притаманними кожній людині.

 

Кінцева мета будь-якої освітньої системи складається в навчанні, вихованні та розвитку особистості. Мірою досягнення цієї мети є результат, а саме особистість випускника. Розвиток ліцеїста, як особистості та суб’єкта діяльності, обов’язково включає:

- розвиток інтелекту, емоційної сфери, впевненості;

- позитивне відношення до світу, самоприйняття та прийняття інших;

- самостійність та автономність;

- розвиток мотивації самоактуалізації та самовдосконалення.

 

Потреба у саморозвитку, самоактуалізація – показник особистісної зрілості і водночас умова її досягнення. Найбільш продуктивною нам здається ідея, згідно з якою метою людського існування є і особистісне вдосконалення і добробут оточуючих. Бо пошук лише особистого щастя веде до егоцентризму, тоді як постійне прагнення до вдосконалення інших не дає нічого, крім невдоволення. Тому і у вихованні, і у розвитку ми керуємось саме цією метою.

 

Крім того, основні вимоги суспільства визначаються переліком основних компетенцій, якими навчальний заклад повинен озброїти випускника:

- спроможність брати на себе відповідальність, брати участь в спільному прийнятті рішення, вміння регулювати конфлікти мирним шляхом;

- повага до інших культур, мов, традицій, релігій;

- володіння усним та письмовим спілкуванням, тобто компетенції в області комунікативної культури;

- володіння новими технологіями, тобто компетенції в області інформаційних технологій;

- потреба та спроможність навчатися все життя, як основа постійного вдосконалення в професійному плані, особистого суспільного життя.

 

Тобто, при складанні програми особистісного розвитку ми керуємось принципом, що суспільству потрібний не просто грамотний виконавець, але людина, здатна до самоосвіти, до самостійного надбання інформації, яка орієнтована на творчий підхід до справи; людина з високою культурою мислення, здатна до самовдосконалення та успішної конструктивної адаптації, до змін оточуючого середовища.Освіченість, на нашу уяву, включає наявність знань, які складаються в цілісну картину світу та дозволяють вірно мислити в межах сучасної системи уявлень, орієнтуючись на спроможність до самоцінного, безкорисного прагнення істини, добра, краси. Ми враховуємо швидкий темп життя, можливі зміни вимог та пріоритетів суспільства, тому віддаємо перевагу у вихованні та навчанні орієнтації на вічні людські цінності, розвиток здібностей самостійно та ефективно аналізувати ситуацію, зміни в житті суспільства, спираючись на свої знання, здібності, ясно усвідомлюючи необхідність постійного саморозвитку та нескінченність процесу самовдосконалення.

 

Своїми завданнями ми вважаємо забезпечення можливостей всім без винятку учням виявити свої таланти та весь свій творчий потенціал, який розуміється як можливість реалізації своїх особистих планів. Для досягнення цієї мети починаємо з того, щоб допомагати людині навчатися розуміти самого себе, активізувати внутрішні зусилля, які засновані на знаннях, роздумах, досвіді та самокритиці. Поєднання репродуктивного та творчого початку, при якому вчитель робить відкриття сам та вчить робити це учнів, коли поряд з  обов’язковим, необхідним знанням вчитель домагається від учнів глибокого проникнення в сутність процесів, явищ, понять, розвиває вміння та бажання сумніватися, відчувати красу нового знання, сперечатися, шукати і досягати мету – все це робить вчителя педагогом, а спілкування з такою людиною спонукає і самого учня до радісного відчуття творчого пошуку, творчої діяльності.

 

Перспективною у розвитку освіти вважаємо концепцію вдосконалення на протязі всього життя, тобто постійний розвиток особистості, знань та вмінь, а також здібностей виносити судження та здійснювати різні види діяльності. Свою роль на шляху до „Суспільства освіти” ми бачимо у розвитку смаку до освіти, в тому, щоб навчити отримувати задоволення від навчання, розвивати допитливість.

Якщо узагальнити, то можна сказати, що перед нами стають такі основні завдання: навчити набувати знання, критично осмислювати та усвідомлювати нову інформацію, мати активну життєву позицію, працювати, адаптуватися до змін. А це припускає розвиток актуальних, з точки зору суспільних вимог, компетенцій: здатність працювати у групі; вміння підтримувати конструктивну взаємодію; відповідальність та особиста дисципліна, ініціатива,  творчість.